Види технік вишивання

  • Однобічні утворюють візерунок лише з лицьового боку виробу, а з виворітного видимі лише окремі стібки та переходи ниток.



  • Двобічні утворюють узор майже однаковий з обох боків тканини.



Поверхнево-нашивні техніки вишивання бувають лічильні й вільні.



Шви для вишивання класифікують:

За способами виконання вишивки.
  • Вільні шви
вільні шви виконують за наміченими  контурами узорів округлих та криволінійних форм (художня гладь, полтавська гладь. рушниковий шов та інші.)

  • Лічильні шви
лічильні шви виконують за точним розрахунком ниток тканини полотняного переплетення (пів хрест, косий хрест, прямий хрест, ретязь, штапівка, кривулька )


За технікою виконання вишивки.
  • Наскрізні (ажурні)
До наскрізних лічильних швів відносять різноманітні види мережок, шви вирізування, виколювання. Наскрізні шви - це ажурна вишивка на смузі тканини, розміщена не на поверхні а в самій тканині, тим самим змінюючи її структуру.


  • Глухі
Шви, які виконують на поверхні тканини називають глухими, до них відносять різні види швів «хрестика» та гладі ( хрестик , півхрестик, ретязь, зерновий вивід, набирування, лічильна гладь,тамбурний, стебловий та інші.)
 

Процес виготовлення вишитих виробів складний та довготривалий. Він вимагає від працюючого акуратності, уважності та терпіння. Тому велике значення приділяється вмінню вишивальниці правильно організувати своє робоче місце, дотримуватися санітарно-гігієнічних вимог та правил безпеч­ної праці під час вишивання.

Для виконання ручної вишивки потрібні такі інструменти та матеріали: голки, шпильки, наперсток, ножиці, сантиметрова стрічка, загостре­ний кілочок, нитковдівач, п'яльці, канва, міліметровий папір, калька, копіювальний папір.  

Голки бувають різної довжини і товщини. їх поділяють за номерами  від 1 до 12. Парні номери мають короткі голки, непарні - довгі. Для виши­вання виготовляють спеціальні голки з великими вушками, що дає можли­вість легко затягувати робочу нитку різної товщини. Голки для вишивання вибирають залежно від товщини тканини та нитки.
Затягувати нитку в голку можна вручну або за допомогою спеціального пристрою - нитковдівача.
Нитки для вишивання добирають відповідно до структури тканини (муліне, ірис, вовна). Для вишивання найчастіше беруть нитки «муліне». Вони мають гарний блиск. Кожна нитка складається з шести тоненьких ниточок, які легко розділяються, завдяки чому можна створити бажану товщину нитки. Інколи змішують кілька близьких за кольором тонких ниток «муліне», щоб створити тоновий перехід (при вишиванні гладдю портретів). Крім того, можна використати шовкову або тонку котушкову нитку. Допоміжну нитку складають вдвоє і в утворену петлю вкладають кінець робочої нитки. В отвір голки затягують обидва кінці до­поміжної нитки і протягують їх разом з робочою.
Шпильки потрібні для того, щоб приколоти до тканини папір з нанесе­ним узором під час перенесення малюнка на тканину.
Наперсток необхідний для пропихання голки через тканину Він охоро­няє палець від ушкодження голкою. Надівають наперсток на середній палець руки і підбирають точно за розміром пальця. Застосовують наперстки з ден­цем і без нього - залежно від того, яким зручніше працювати.
Канва - це спеціальна розріджена тканина полотняного переплетення різної щільності. Її прифастриговують на тому місці виробу, де будуть вишивати Після закінчення роботи канву випорюють.
П'яльці використовують для утримання тканини в натягнутому стані і для запобігання її деформування. Вони бувають дерев'яні, пластмасові, металеві, різного розміру та форми.
Ножиці для роботи необхідно мати трьох видів: маленькі з гострими кінчиками для підрізання та витягування ниток з тканини, середніх розмірів з загнутими кінцями для відрізання ниток під час вишивання і великі - для розрізання тканини і мотків ниток.
Леза ножиць повинні щільно змикатися і бути гостро наточеними, їх слід оберігати від ржавіння: не різати вогку тканину чи нитки, не бра­ти мокрими руками.
Сантиметрова стрічка потрібна для визначення розміру виробу, роз­мічання узору на тканині.
Загострений кілочок (дерев'яний, пластмасовий) застосовується для ви­тягання ниток з тканини, утворення дірок при вишиванні білою гладдю.
Міліметровий папір потрібний для складання орнаментів, виконання вишивок лічильними швами.
Кальку використовують під час підготовки малюнка до перебивання на тканину. Спочатку перебивають на кальку орнамент з оригіналу, а потім - з кальки на тканину.
Копіювальний папір необхідний для переведення малюнка на тканину.

Немає коментарів:

Дописати коментар